Як не загубити себе в почуттях: три історії про любов і тунельне мислення

Кажуть, тунель кохання на Рівненщині – місце, де здійснюються романтичні мрії. Але в реальності за красивими образами і почуттями часто може ховатись і проблема, яку ще називають тунельним мисленням. Це коли любов звужує великий і прекрасний світ до однієї людини.

Це стан, коли емоції й увага настільки фокусуються на одному аспекті життя – зазвичай на іншій людині, – що все інше зникає з поля зору. Іноді це схоже на любов, але чи завжди це справжнє кохання?

Давайте розберемося в цьому через три уявні життєві історії, доповнені невеликою теоретичною основою. Насправді, подібні історії не рідкість у реальному житті, і фінал у них не завжди такий щасливий, як у цій статті.

Що таке тунельне мислення?

Тунельне мислення – це психологічний феномен, коли фокус уваги людини настільки звужується, що вона втрачає здатність бачити широку картину життя. У стосунках це проявляється, коли об’єкт любові стає єдиним центром існування. Молоді дівчата і зрілі жінки жертвують собою, своїми мріями, кар’єрою, інтересами – всім, що робить їх цікавими та щасливими.

Але така «повна віддача» часто не тільки не зміцнює стосунки, але й може їх руйнувати. Зрештою, партнер закохується в особистість, а не в когось, хто розчинився у ньому.

Історія першої жінки: забуття себе у взаємній любові

Її історія почалася як у романтичному фільмі. Їхні стосунки були гармонійними, але поступово жінка почала помічати, як її світ звужується. Вона прокидалася з думками про те, що він любить на сніданок, облаштовувала побут, щоб йому хотілось повертатись додому, і дбала про те, щоб йому було добре завжди. Робота, мрії, друзі – усе відходило на другий план. Її життя крутилося лиш навколо нього.

Такий сценарій є типовим проявом тунельного мислення: коли здається, що «я існую лише для нього і поруч з ним», людина поступово втрачає відчуття власної цінності й окремості. Рішення прийшло в момент, коли вона запитала себе:

«А де я у цьому рівнянні?»

Цей простий, але важливий крок дозволив їй переосмислити свої пріоритети. Замість того, щоб «жити для нього», вона почала «жити разом із ним».

Друга жінка: полон нерозділеного кохання

Любов буває нерозділеною, і це боляче. Вона чекала дзвінків, вигадувала приводи побачитися, уявляла їхнє спільне майбутнє, намагалася переконати себе, що будь-який знак уваги – це крок до взаємності. Але глибоко всередині вона знала, що це лише ілюзія.

Тунельне мислення змусило її зациклитися на недосяжному. Та ігнорувати інші можливості, людей, мрії. Її прозріння настало, коли вона поставила собі питання:

"Чи варто витрачати життя на того, хто навіть не хоче бути його частиною?"

Відповідь змінила все. Вона відпустила мрію про «щасливий кінець» із тим чоловіком і почала створювати своє щастя самостійно.

Третя жінка: любов, яка приносила біль

Токсичні стосунки – ще одна пастка тунельного мислення. Вона закохалася в чоловіка, який не цінував її. Його байдужість вона пояснювала зайнятістю, егоїзм – складнощами, приниження в свою адресу – дитячими травмами. Вона вірила: «Якщо я постараюся більше, він зміниться».

І вона старалась, але це була хибна стратегія. Любов не має бути нагородою за зусилля. Одного разу вона поглянула на себе в дзеркало й побачила втомлену, зневірену людину. І запитала:

"Чому я дозволяю цьому відбуватись?"

Відповідь на це запитання дала їй сили завершити ці стосунки та створити простір для почуттів, які приносять радість.

Як розширити тунельне мислення?

Пам’ятайте про себе. Ви – окрема людина, з власними мріями, інтересами й цілями. Стосунки мають доповнювати ваше життя, а не визначати його.
Запитуйте себе. Чи ці стосунки приносять радість? Чи я щаслива тут і зараз?
Не бійтеся змін. Відпустити нерозділене кохання або токсичні стосунки важко, але необхідно для вашого добробуту. Звільніть місце для чогось кращого.
Шукайте баланс. Любов не повинна виключати решту світу. У гармонійних стосунках завжди є місце для друзів, хобі, кар’єри.

Підсумок: тунелі для подорожей, а не для почуттів

Тунель кохання – чудове місце для екскурсій, але не для мислення. Любов повинна розширювати наш світ, а не звужувати його. Тож нехай у вашому житті буде більше світла, радості й простору для себе.